ЮВІЛЕЙНІ ПОЦІЛУНКИ

Ще багато дечого маємо за 1025 років слідування вірі Христовій, проте, як підсумок — маємо те, чого мати зовсім не хотілося. Але не тисячоліття християнства тому причинна. Можна охреститися за наказом князя — але не можна стати християнином за наказом. Можна визнавати устами — але не вірувати серцем — і ще одна тисяча років історії християнства кане у Вічність без видимих ознак духовної “еволюції”.

А може досить бубніти.., і вперто не помічати великого духовного позитиву, який отримав наш народ після прийняття християнства, як основи державного ладу?

Позитив безумовно є і в ювілеї християнства, також. Для мене найбільш знакова подія святкувань — не приїзд в Україну президентів, які її не дуже поважають, а обійми і поцілунки двох українських Патріархів.

Мабуть, це найбільш видимий публічний знак у святкуванні, що матиме наслідок для майбутнього…

А тепер про найголовніший здобуток ювілейного року — ювілей у моїй сім’ї.

Наталя — моя дев’ята наймолодша донька і десята дитина у сім’ї, у ці дні прийняла святе водне хрещення. Оце я вам скажу ювілей, оце я вам скажу свято!

Порадійте зі мною — Христос — Господь наш, а тому у моєї родини і в України є майбутнє з Ним!