ЮВІЛЕЙНІ ПОЦІЛУНКИ
Ще багато дечого маємо за 1025 років слідування вірі Христовій, проте, як підсумок — маємо те, чого мати зовсім не хотілося. Але не тисячоліття християнства тому причинна. Можна охреститися за наказом князя — але не можна стати християнином за наказом. Можна визнавати устами — але не вірувати серцем — і ще одна тисяча років історії християнства кане у Вічність без видимих ознак духовної “еволюції”.
А може досить бубніти.., і вперто не помічати великого духовного позитиву, який отримав наш народ після прийняття християнства, як основи державного ладу?
Позитив безумовно є і в ювілеї християнства, також. Для мене найбільш знакова подія святкувань — не приїзд в Україну президентів, які її не дуже поважають, а обійми і поцілунки двох українських Патріархів.
Мабуть, це найбільш видимий публічний знак у святкуванні, що матиме наслідок для майбутнього…
А тепер про найголовніший здобуток ювілейного року — ювілей у моїй сім’ї.
Наталя — моя дев’ята наймолодша донька і десята дитина у сім’ї, у ці дні прийняла святе водне хрещення. Оце я вам скажу ювілей, оце я вам скажу свято!
Порадійте зі мною — Христос — Господь наш, а тому у моєї родини і в України є майбутнє з Ним!
You might also like
Географія щастя
Якщо ви хочете мати щасливе життя, вам потрібно бути прив’язаним
Християнство без Христа
«Бути людиною, а потім християнином…» Саме такі гасла останнім часом стали популярними в деяких висловах служителів церкви і в християнських ЗМІ. Ідея цих назв в тім, що можна бути хорошими і порядними людьми самими по собі, тобто без Христа. Я розумію, що автори подібних лозунгів заперечать і скажуть, що я все перекрутив (переплутав), або не так зрозумів. Я також розумію добрі наміри авторів таких гасел, що вони хотіли сказати наступне: деякі християни хваляться своєю вірою, а залишаються далекими від чисто людської порядності, людяності, світської культури, етики. У такому випадку треба виходити не з етичних міркувань. Бо по суті, якщо так, то з духом Христовим у таких християн не все в порядку (Рим. 8:9). А до чого тут культура?
Християни, пийте з Божого джерела!
В Біблії ми читаємо історію про те, як юнак Давид переміг Голіафа. Про це записано в 17 розділі – 1 Книга Самуїла (рос. – 1 Царств). Два війська стояли одне проти одного: филистимляни супроти ізраїльтян. Наперед филистимського війська виходив єдиноборець велетень Голіаф і закликав вийти до боротьби супроти нього когось з воїнів Ізраїлю. Він це робив упродовж сорока днів і не просто стояв, а видавав інформацію. Яку?