ЮВІЛЕЙНІ ПОЦІЛУНКИ
А може досить бубніти.., і вперто не помічати великого духовного позитиву, який отримав наш народ після прийняття християнства, як основи державного ладу?
Позитив безумовно є і в ювілеї християнства, також. Для мене найбільш знакова подія святкувань — не приїзд в Україну президентів, які її не дуже поважають, а обійми і поцілунки двох українських Патріархів.
Мабуть, це найбільш видимий публічний знак у святкуванні, що матиме наслідок для майбутнього…
А тепер про найголовніший здобуток ювілейного року — ювілей у моїй сім’ї.
Наталя — моя дев’ята наймолодша донька і десята дитина у сім’ї, у ці дні прийняла святе водне хрещення. Оце я вам скажу ювілей, оце я вам скажу свято!
Порадійте зі мною — Христос — Господь наш, а тому у моєї родини і в України є майбутнє з Ним!
Вам також може сподобатися
Рассуждая о Теле Господнем
Продолжая размышления о Вечере Господней (см.начало), хочется обратить внимание на то, что Павел начинает речь об этом с довольно простых и банальных моментов. Он возмущен тем, КАК проходит вечеря.
“Так вот, хотя вы и собираетесь вместе, это нельзя назвать трапезой Господа. Каждый из вас налегает на собственную трапезу. И вот один уходит голодный, а другой сыт и напивается” (1 Кор. 11:20-34. РВ).
ДБАЙТЕ ПРО ЛЮБОВ!
До чого, насамперед, важливо прагнути (досягати) християнинові? Святе Письмо дає
Повнота Христова
«А з Його (Христової) повноти всі ми одержали, а то благодать на благодать» (Ів.1:16).
Напевно ми всі відчуваємо швидкоплинність часу, що нестримно несе нас до берега вічності, але правда в тім, що не всі ми віримо в це. Слово Боже, як непомильне і авторитетне для всіх християн (я маю на увазі справжніх), ясно говорить про це. Звичайно, що плин часу нам не зупинити, але розумно його використати ми можемо, і Бог дає нам такий шанс!