Від любові до ненависті один крок?

     У світі кажуть, що від любові до ненависті один крок. Якщо любов справжня (згідно Євангелії), то така приказка ніяк не відповідає правді. Один крок, тому що по суті любові як такої не було, тому й до ненависті недалеко. Нам знайоме слово «ненависть», а його значення?

     Ненависть (англ. hatred, hate) — це глибоке емоційно негативне ставлення однієї людини до іншої, що характеризується відчуттям гніву, ворожістю, огидою, бажанням заподіяти об’єкту ненависті біль, як фізичний, так і моральний, чи шкоду.

     Ненависть – протилежність любові. Тобто, якщо любов активно зацікавлена в житті й розвитку об’єкта любові, то ненависть активно зацікавлена в деградації і знищенні об’єкта ненависті.

     Ненависть може реалізовуватися:

     – прямим шляхом: у формі активних дій відносно об’єкта ненависті (його безпосереднє знищення);

     – непрямим шляхом: через блокування саморозвитку або ненадання допомоги об’єкту ненависті.

     Ненависть може перерости в жагу помсти і пошуками здійснення цієї помсти будь-якими методами.

     Ненависть може консолідувати одну групу людей проти іншої, один народ проти іншого народу і всього світу.

     Перший випадок ненависті у світі (який розпочався з заздрості і закінчився вбивством), описаний на початку Біблії (Бут. 4:3-8). Каїн (перший вбивця) вбив свого рідного брата Авеля. І через що ж? Через те, що діла Каїна були злі, а Авеля – добрими: «Каїн, що був від лукавого, і брата свого забив. А за що він забив його? Бо лукаві були його вчинки, а брата його праведні» (1 Ін. 3:12). Каїном заволоділи гордість, почуття власної значимості, величі. А горда людина спокою не знає. Написано в Біблії, що горда людина, як зрадливе вино: роззявляє пащу свою, як шеол, і не насичується, як та смерть, і всіх людей до себе збирає, і всі народи до себе згромаджує (Авв. 2:5).

     Саме в ці дні по подіях в Україні (зокрема в Криму) ми бачимо, як чітко збуваються ці всі визначення каїнової ненависті в сучасних людей.

     Бог настільки милосердний, що навіть після звершення Каїном такого страшного гріха, як убивство, давав шанс вбивці покаятися, але й тут Каїн не визнав своєї провини. Навпаки, він звинуватив Авеля, мовляв, я хоч і старший брат, але не відповідаю за свого молодшого брата: «І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи ж я сторож брата свого?» (Бут. 4:9).

     Ненависники, убивці, заздрісники, честолюбці, будучи самі сповнені зла, як не парадоксально, але завжди звинувачують інших і, вчинивши явне (навіть неприховане) зло, усіляко викручуються і знаходять виправдання своїм злочинним діям. Увесь світ може казати: та ти ж не правий!!! А злочинець буде увесь світ звинувачувати. Зазвичай, такий діагноз і така поведінка простежується в пацієнта психіатричної лікарні, яка вважає себе розумною, а всіх інших несповна розуму.

     Я знову повертаюся до слів апостола Любові, старця Іоанна: «Діточки, хай ніхто вас не зводить!… Кожен, хто праведності не чинить, той не від Бога, як і той, хто брата свого не любить! Бо це та звістка, яку від початку ви чули, щоб любили один одного, не так, як той Каїн…». У ці дні тяжкого випробування для народу України до цих слів певно що варто всім нам не лише прислухатися, а взяти до свого серця. Чиї ж ми діти по духу? Вбивці Каїна чи праведника Авеля?