Єпископа Володимира Бричку односельчани представлять до найвищої державної нагороди – Героя України

Ще у 2014 році пастор п’ятидесятницької церкви з села Карпилівка, що на Рівненщині єпископ Володимир Бричка отримав негласне звання «головного волонтера братерства». Скільки рейсів на схід із різноманітними гуманітарними вантажами (від харчів до будівельних матеріалів) здійснив разом з командою Володимир Дмитрович за ці роки, він і сам, певно, не згадає. Репортаж про одну з таких поїздок можна почитати тут.

Повномасштабна війна Росії прости України перегорнула нову сторінку у волонтерській діяльності директора Департаменту сімейного  служіння УЦХВЄ Володимира Брички.

Днями ТСН підготувала сюжет про п’ятидесятницького  єпископа, який увесь біль потерпілих від російської зброї відчуває як свій та жодного разу не сумнівався, чи їхати на допомогу в гарячі точки. Навіть після того, як росіяни вбили його товариша співпрацівника.

Володимир Дмитрович розповідає, що тепер не лише возить харчі на фронт, а й їдучи назад – евакуйовує цивільних. Допомагають зять та уся округа.

«Сидіння вийняв повністю і поставив такі лавки. Він 30 людей посадив, і люди були настільки нажахані, бо то саме обстріли були», – розповідає донька про одну із поїздок батька.

У Карпилівці врятованим влаштовували тимчасовий притулок, потому везли далі в безпечніші українські міста чи до кордону. Одну з евакуацій пастор пригадує зі сльозами.

«Це дитячий будинок  ми забирали. Ми просто брали випадкових людей, щоб вони тримали», – розповідає чоловік.

52 немовлят та малюків до 3 років вивозив із Ворзеля. Голодні та холодні вони, каже, близько місяця жили під російськими обстрілами. Їхній плач, зізнається, і досі в голові, йдеться у сюжеті.

Від спогадів про ще одну евакуацію, навпаки, з’являється усмішка. Тоді врятували 85-річного тезку, якого волонтери підібрали разом з велосипедом. На ньому чоловік проїхав 75 кілометрів і ще 9 тягнув за собою лісом. Нині чоловік у Німеччині в доньки і освоює вже тренажерний велосипед.

Скільки людей завдяки Володимиру Бричці було врятовано – йому порахувати важко, але в селищній раді це зробили. «Встановлено, що понад 1800 врятовано, така героїка не повинна забуватися. Ухвалено рішення представити його до найвищої державної нагороди присвоєння Героя України», – каже селищний голова Григорій Таргонський.

Сам Володимир Дмитрович героєм себе не вважає, а віддає всю славу Господу. Разом із  дружиною Надією Семенівною вони виростив 12 своїх і двох прийомних дітей, мають 43 онуків. Коли  розпочалася повномасштабна війна, він просто не міг залишатись осторонь. У свої 67 особисто возить допомогу військовим і цивільним, а ще евакуйовує людей.