ЗА ЩО МЕНЕ Б’ЄШ?
“Якщо зле Я сказав, — покажи, що то зле, коли ж добре,- за що Мене б’єш?” (Ів.18-23) — ця фраза прозвучала із уст Господа у ніч Його страждань…
…Минула ніч (на 30.11.13) перевернула уяву багатьох українців про тих, хто “недаремно носить меч”, а саме — представників силових структур.Євангельський принцип: “хочеш не боятися влади — роби добро… бо володар — Божий слуга — тобі на добро… він месник злочинцеві… (Рим.13-4) — виконаний з точністю до навпаки.
Жорстоке побиття невинних людей ставить тих, хто це вчинив, не тільки під кримінальну відповідальність державного закону, але й під осуд закону Божого.
“За що Мене б’єш?” – питання Христа до людей у формі та їх зверхників. Груба фізична сила завжди була ознакою безсилля як окремої людини так і владних структур. У Царя над царями: “справедливість та право — підстава престолу Його” (Пс.96-2).
Закликаю всіх, хто шанує Бога як єдиного Законодавця і Суддю, на безстроковий Молитовний Майдан України. Для молитви немає “Беркута”, закритих дверей, закритих сердець. Твій молитовний Майдан там, де ти зараз. Помолімося щиро за Україну, за швидке одужання постраждалих, за духовне прозріння “царів і тих, хто при владі…” (1 Тим. 1-2)
Вам також може сподобатися
Християни, пийте з Божого джерела!
В Біблії ми читаємо історію про те, як юнак Давид переміг Голіафа. Про це записано в 17 розділі – 1 Книга Самуїла (рос. – 1 Царств). Два війська стояли одне проти одного: филистимляни супроти ізраїльтян. Наперед филистимського війська виходив єдиноборець велетень Голіаф і закликав вийти до боротьби супроти нього когось з воїнів Ізраїлю. Він це робив упродовж сорока днів і не просто стояв, а видавав інформацію. Яку?
Один у полі Воїн
Що означає перемогти? Бути першим, взяти верх над супротивником, диктувати свою волю переможеним, ділити території захоплених держав, не зломитися у випробуваннях, не бути як усі, стояти на п’єдесталі…???
О ЧУВСТВЕ ДОЛГА
Мое поколение воспитывалось советской идеологической школой в духе беззаветной преданности партии, любимой Родине, Советскому Союзу. Чувство долга возвышалось в ранг некоторого «религиозного чувства», как-то: священный долг – защита своей Родины от врага.