«На подвір’я прилетіла бомба, я відкопувала свою дитину під уламками» – мешканка Ірпінського Сімейного центру про евакуацію

На базі Сімейного центру, що днями відкрився в Ірпені, вже певний час мешкають сім’ї ВПО, які виховують дітей з інвалідністю. Ми поспілкувалися з координаторкою працюючого тут Центру для дітей з інклюзією Анною Міщенко та з окремими мешканцями смартбудиночків розташованих на території. Усі родини були евакуйовані з гарячих точок.

«У сім’ях, де є діти з інвалідністю, психологічну травму отримує як дитина, так і мама. Батьки, переживаючи за своє хворе дитятко, часто дуже вразливі та психологічно нестабільні, тому основна робота сфокусована саме на них. Більшість із наших сімей від пів року до півтора перебували в окупації та були евакуйовані фондом Save Ukraine», — розповідає Анна Міщенко.

За словами координаторки, у центрі батькам надається психологічна допомога, діти отримують кваліфіковану медичну допомогу — їх обстежують у лікарні ОХМАТДИТ. З кожною хворою дитинкою працює певний спеціаліст, який призначає курс реабілітації. У період адаптації з такими сім’ями багато працюють волонтери — влаштовують екскурсії, поїздки до зоопарку, театру, прогулянки до парків, яких в Ірпені є кілька. Усі охочі в неділю мають можливість відвідати богослужіння в місті, а щоп’ятниці тут проходить домашня група.

Польовими дорогами вибралися з окупації

Анна Міщенко та мешканка Сімейного центру Оксана, евакуйована з Миколаївщини

Одна з мешканок смартбудиночків Оксана, прибула на Київщину з міста Снігурівка Миколаївської області зі своїм 7-річним синочком, який має діагноз «аутизм».

«На наше подвір’я прилетіла авіабомба, я відкопувала свою дитину під уламками… Після чого російські окупанти евакуювали нас у тоді ще окупований Херсон, але умови були жахливі та за три тижні ми польовими дорогами вибралися з окупації. У Гуманітарному штабі дізналася номери Save Ukraine та вже через два дні з дитиною була в Києві, де нас зустріли волонтери цього фонду», — розповідає Оксана.

Ще одне знайомство відбулося в просторій ігровій кімнаті на третьому поверсі споруди: Даня, доволі активний хлопчик років п’яти, теж аутист, приїхав із мамою в центр кілька тижнів тому з окупованої частини Херсонщини. Їхній будинок частково підтопило. Поневіряння в дорозі (їхали важко, через територію рф), нарешті закінчилися в цьому тихому куточку Ірпеня. Однак жінка плекає надію одразу після перемоги повернутися додому.

Будинок, що вцілів серед руїн

Анна Міщенко, як переселенка, зі своєю родиною була однією з перших мешканців у приміщенні центру. Отже, вона пам’ятає, у якому жахливому стані воно було після того, як тут у лютому-березні 2022 року «квартирували» окупанти. Хоч, як кажуть місцеві, це й урятувало будинок, оскільки майже всі приміщення в цьому районі міста більшою або меншою мірою постраждали від обстрілів.

Нині тут затишно, про страшні події нагадує хіба що карта України, роздовбана в місцях великих міст — Одеса, Миколаїв, Київ та ін. «Це вони мріяли захопити, але Бог зберіг», — каже Анна.

Після того як цей будинок придбала УЦХВЄ та коли на його базі окрім Центру для дітей з інклюзією буде запроваджено ще й інші сервіси, Сімейний центр відчинить свої двері для кожної родини в місті. Психологічну, фізичну та духовну підтримку тут знайдуть сім’ї, що опинилися в складних життєвих ситуаціях. А також кризові сім’ї, де діти зазнають насильства, страждають від бездоглядності та нехтування проблемами. Буде запроваджено програми для військовослужбовців, ветеранів та їхніх сімей. А ще для міста — це нові робочі місця та формування позитивної репутації.