Жіноче служіння Української Церкви Християн Віри Євангельської відзначило своє 30-річчя

Рівно 30 років тому – 1 березня 1993 року – розпочалася історія служіння, яке триватиме до повернення Ісуса. В офісі УЦХВЄ в Києві новостворений відділ жіночого служіння (відповідальною тоді була Віра Бесарабова) провів перший захід всеукраїнського масштабу.

Семеро сестер (Віра Бесарабова, Ольга Трюхан із Дніпропетровської, Алевтина Руденко – з Донецької, Людмила Мухіна – із Житомирської, Галина Дудій – з Івано-Франківської, Лариса Горбанець – із Кіровоградської та Лариса Мельничук – з Одеської областей) зібралися, щоб спланувати перші кроки у новій, незнаній ще царині. З того часу Господь піднімав по всіх церквах України сестер, готових служити жінкам, і навчав їх.

Служіння зазнавало структурних змін, набирало чітких обрисів. Значна заслуга в тому – Віри Деркач, яка 1996 року перебрала відповідальність за цю важливу ділянку праці.

Світлини тих перших кроків сьогодні декому можуть видатися простенькими і наївними. Але – впевнені – Господь їх ніколи такими не вважатиме. Бо Він оцінює серця, а не «картинку». А серця цих сестер-першопроходців горіли бажанням служити Йому і Його людям.

Більшість із них досі тією чи іншою мірою активно служать. І їхні імена варті вашої уваги і поваги. Поблагословімо сьогодні в молитві перед Господом Віру Деркач, Олену Васильченко, Світлану Заворотько, Ольгу Трюхан, Анну Собко, Лідію Іванченко, Тетяну Боришкевич, Катерину Мацик, Галину Терещенко. (Пізніше до цієї команди однодумців доєдналися Людмила Степанченко, Світлана Овчаренко, Віта Лисюк, Оксана Маліщук, Зоя Виборна, Людмила Бендус).

Та не злічити імен всіх вірних Божих доньок, які влилися в Його працю. Бог вів, навчав, захищав, благословляв і споряджав тисячі жінок України, готуючи до викликів часу. 2008 року у Київському біблійному інституті започаткували спеціалізацію «жіноче служіння». Сьогодні девʼять потоків курсу – це вже історія (з гарним продовженням, бо навчання триває навіть під час війни).

У спільнотах УЦХВЄ праця ведеться за напрямками (молитовний, онлайн-служіння, душеопіка та навчання) і соціальними статусами (незаміжні, заміжні, вдови, самотні, жінки «золотого» віку). У кожній області координує весь цей незліченних потік молитов і добрих справ відповідальна за служіння в області.

Дякуємо всім за вірність!

Війна не лише не зупинила цю працю, а й посилила її. Ісус через наших сестер потішає згорьованих, опікується стражденними, підтримує самотніх, годує голодних, дає прихисток і надію тим, хто втратив усе, і запалює вогники віри у розбитих і зневірених серцях.

Позаду – 30 років Божої вірності і благовоління. Що буде далі – не знаємо. Але знаємо, що наше «далі» – у руках Доброго Спасителя, Вірного Батька і Головного Стратега нашого життя і служіння. Йому довіряємо, Йому служимо і на Нього надіємося! Тому все в нас буде добре.

Людмила Бендус.