Як одесити святкували День подяки
Старобазарний сквер, що в центрі Одеси, 10 жовтня став осередком чудового осіннього свята – Дня Подяки Господу, який провела церква «Віра, Надія, Любов».
Темою урочистості стали слова із Псалма 144: «Господь великий і вихваляння гідний, ніхто не в силах Його велич осягнути. Люди з покоління в покоління будуть славити Твої великі справи».
Свято мало євангелізаційний характер. Під час програми знайшлося зайняття для різних вікових категорій гостей: ігри та творчі заняття для дітей, інтерактивні локації для дорослих. А ще присутні мали нагоду насолодитися чудовими звуками саксофона, почути пісні прославлення від музичного гурту Vnlworship, скористатися витонченою фотозоною. Та головне – почути Слово наставлення і благословіння.
Кожен одесит та гість міста, який цього дня прийшов у Старобазарний сквер, мав нагоду подякувати Господу за Його справи у своєму житті під час спільної молитви. Пастор Віктор Марченко закликав присутніх замислитись над тим, що Бог зробив особисто для кожного з них.
«Можливо, це посмішки рідних, надійні друзі, а може – сонце, яке ви бачите своїми очима і звуки пташиного співу, які пестять вухо? У кожного з нас є за що дякувати Творцеві. Але, пам’ятайте, дорогі, головний принцип жнив — що людина посіє, те й пожне!» – підкреслив служитель. Тому він закликав присутніх сіяти Любов та не забувати дякувати Господу.
Вам також може сподобатися
“Картонна” євангелізація
“Шануй батька твого і матір твою, не чини перелюбу, не призивай Імення Господа, Бога твого, надаремно… ” – ці і інші з 10 заповідей жителі Відрадного проспекту з неприхованим інтересом читали на картонних плакатах, які тримали молоді люди з церкви по вул. Кар’єрна 44.
Єпископ Паночко: ветування цього законопроекту є єдиним можливим рішенням, здатним не допустити загострення міжцерковних конфліктів та збурення релігійної спільноти
Старший єпископ ЦХВЄУ Михайло Паночко звернувся до Президента України …
Попович Юрий Михайлович
Попович Юрий Михайлович,пастор церкви, заместитель Старшего пресвитера, Закарпатская область.
Когда я читаю Слово Божье, то верю, что Бог заранее назначил нас для Своего Царства. В это я верю твердо. Я начну с моей бабушки. Бабушка – не родная мама моего отца, мачеха. Когда ему было три с половиной года, его мама умерла, тогда в семью пришла она. Она поверила в Иисуса Христа, была очень доброй женщиной, ходила на собрание, а папа не ходил, хотя она ему говорила, что надо покаяться, но он не хотел.