Подушки-«кісточки» для поранених військових шиють віряни фастівської церкви «Воскресіння»

Кімната служителів у молитовному домі, в якій зазвичай проходять наради та зустрічі, періодично перетворюється на волонтерську швацьку майстерню. Швейна машинка своїм цокотінням задає ритм, хтось набиває синтепоном заготовки, інші вправно зашивають.

«Я не знаходжусь на передовій, не військова, не медик. Причина банальна – боюсь, але хочу бути корисною. І шиття – це мій вклад в Перемогу», – так відповідає на питання «чому ти шиєш?» Катя Отставнова. Волонтерка збирає потрібні матеріали, а тоді разом з друзями із церкви «Воскресіння» сідають до роботи.

«Шиття – це хобі. Мабуть, генетично передалось, мій прадідусь був прекрасним кравцем. У 7-му класі закінчила курси крою і шиття, починала шити на позиченій в сусідки ручній швейній машині. А на 40-річчя «подарувала» собі сучасну швейну техніку. З того часу багато шию для сім’ї, дивлюсь різні майстер-класи, уроки в Ютубі. Так і вчусь. За професією я економіст. Дружу з цифрами, бюджетами», – розповідає Катя. За доброю справою, в колі друзів можна й поговорити, думками відволіктися від реальності.

На подушки є попит, адже вони додають зручності для поранених захисників і вже 30 «кісточок» передано у госпіталь. Зараз зшиваються заготовки ще на 80.

Раніше було пошито та передано до госпіталів 18 комплектів постільної білизни, 19 – простирадл. Також 20 штук адаптивної спідньої білизни й 10 адаптивних штанів.

Вадим Корольчук.