Пам’ятайте наставників ваших: відійшов у вічність старійшина братерства Василь Миколайович Сарафінчан

19 квітня 2020 року відійшов до Вічних осель старійшина п’ятидесятницького братерства на Буковині Василь Миколайович Сарафінчан.  

Уродженець села Чагор Глибоцького р-ну Чернівецької області, він  пройшов  унікальний життєвий шлях. Великий вплив на формування брата мав батько Микола, пастор «Назаритян» та брат Аурел.

У 1952-му під час служби в армії брат Василь відмовляється давати присягу через релігійні переконання. У відповідь на те, що  текст присяги утверджений самим Йосипом Сталіним,  він відповів: «Ту присягу, яку я вже виголосив, утверджено Ісусом Христом, який для мене більш важливий ніж Сталін».

2 лютого 1953 року Василя Сарафінчана було засуджено до 5-ти років тюремного ув’язнення та 3-х років висилки у Сибір. Однак після смерті Сталіна  22 квітня  1953 року він був звільнений.

Ще раніше, у 1948 році до десятирічного ув’язнення за віру був засуджений його батько Микола, а в 1949-му – брат Аурел  на термін 25 років.

Пвернувшись додому, Василь Миколайович розпочав активне служіння у церквах Чернівців та області. Він був чудовим проповідником і талановитим механіком. У 70-ті був одним із ініціаторів придбання дому Молитви по вулиці Горіхівській. Разом з братом Василем Босовиком брав активну участь у розбудові п’ятидесятницької громади  міста Чернівці.

На початку 90-х років, як секретар старшого пресвітера області Василя Бабія,  Василь Сарафінчан бере активну участь у розбудові братерства на Буковині. Піклується про будівництво Дому молитви церкви «Вефіль», відкриття Чернівецької Біблійної семінарії та ще про багато інших справ.

Життя старійшини, багате на яскраві свідоцтва Божих чудес, вражає і захоплює. Він залишив чудовий приклад стійкості, рішучості, жертовності для поколінь віруючих.

Співчуття родині Василя Миколайовича надіслав старший єпископ УЦХВЄ Михайло Паночко.

«Серед переживання цієї втрати пам’ятаймо слова нашого Спасителя: «Бажаю Я, Отче, щоб і ті, кого Ти дав Мені, там зо Мною були, де знаходжуся Я, щоб бачили славу Мою, яку Ти дав Мені…» (Євангеліє від Івана 17.24).  Ми молимося про Господню втіху для вас, дорогі друзі. Нехай Бог укріпить вас у вірі та очікуванні нової зустрічі з Василем  Миколайовичем у Небесному Батьківському домі» – йдеться у співчутті.

Похоронне сбужіння