Бродить привид по Європі. Ще одного «ізму»

Ті, кому випадає подорожувати по Європі бачать гарні дороги, економічний розквіт, верховенство права, сите, гарне життя – це зовнішнє, видиме, і, звичайно, хотілось би це бачити в Україні. Однак є речі невидимі, але реальні і дуже впливові – це моральна криза, що вразила Європу, котра піднімалась на християнських цінностях попередніх поколінь. Сьогодні вона деградує, з’явились нові цінності, нові «ізми», що свого часу принесли великі руїни в народи світу.

         Автором першого «ізму» був Карл Маркс.  Ідея, яка обіцяла людям світле майбутнє, рівноправ’я, братерство. Гарна«ідея», людина людині друг, товариш і брат.  Комунізм народився і бродив по Європі, але так і не зміг пустити там кореня. Чому? А тому що Європа на той час стояла на позиціях християнських, ґрунт був не той. Привид осів у Росії, де народ був бідний, і матеріально, і духовно, там був ґрунт на якому ідея укорінилася. В результаті замість обіцяного світлого майбутнього – мільйони невинно убієнних: Сибір, ГУЛАГи… розстріляна інтелігенція й еліта, репресована Церква… голодомори, війни. На жертовник комунізму було вилито ріки невинної крові, ріки сліз, невимовного болю і мук.

     Другий «ізм» виник також у Європі – фашизм. Він базувався на дещо іншому ідейному твердженні: «Наша нація найкраща, ми арійська раса!» Біснуватий фюрер обіцяв вибраним панування над усією землею. На жаль у цю лживу ідею повірили десятки мільйонів європейців, які обрали собі духовно збоченого керівника… І знову жахливі наслідки: величезні матеріальні збитки, зруйновані дороги, мости, інфраструктура, десятки тисяч сіл и тисячі місту руїнах. Десятки мільйонів молодих людей лягли трупами. За що?!
     І ось сьогодні по Європі знову бродить привид. І цей третій «ізм», страшніший за попередніх обох узятих – гомосексуалізм (гріх Содому і Гоморри). Якщо комуністи обіцяли ідею рівності, фашисти – ідею світового панування для вибраних, то гомосексуалісти не обіцяють нічого, але вони говорять дещо. Вони говорять про те, що людина, кожен індивідуум, має ВЕЛИКІ ПРАВА, і тим самим замахуються на святе-святих – на сім’ю. Це сокира занесена під корінь. Тому що сім’я – це системоутворююча клітинка суспільства. А вражена клітинка – це рак. А ракова пухлина – це смерть.
      Ідея про великі права вражає мозок людей, і її наслідки будуть набагато жахливіші, ніж у тих двох. Згодом її носії повстануть і будуть принижувати, дискримінувати сімейних людей. Вони будуть нав’язувати свої цінності, повстануть як клас і будуть висміювати, хто буде непокірний, вони зламають. Без гармат, без літаків і без атомної бомби світ перевернеться. І, я глибоко переконаний, що цей третій «ізм» може привести до світової катастрофи.
      Предтечі апокаліпсису

     Мова йде про ідею, що готує дорогу до приходу антихриста. Кожного разу для того, щоб ідея була втілена її треба розрекламувати, нав’язати, узаконити. «Це ж норма, це ж «любов», це ж має «право!» Як Іван Хреститель був предтечею для Ісуса, так дух «гомос» є предтечею до приходу антихриста. Він (дух антихриста) був у комунізмі, у фашизмі, і він особливо проявляється угомосексуалізмі! Таке переконання ґрунтується на Біблії. Я однієї думки із богословами, котрі стверджують, що антихрист (або сатана во плоті) буде саме із розряду гомосексуалістів. У книзі Даниїла написано про останнього правителя:
     «І буде робити той цар за своїм уподобанням, і підійметься, і повищиться понад усякого бога, і на Бога богів говоритиме дивні речі, і матиме успіх, аж поки не довершиться гнів, бо виконається те, що було вирішене. І ВІН НЕ БУДЕ ПРИДИВЛЯТИСЯ до богів своїх батьків, і НА ПОЖАДЛИВІСТЬ ЖІНОК, і на всякого бога не буде дивитися, бо він звеличить себе понад кожного» (Даниїл 11:36-37).
    Це є портрет антихриста. Цей дух гомосексуалізму вже поражає європейський парламент, він проникає в структури влади… Відомо, що мер Парижа належить до сексменшин, міністр закордонних справ Німеччини теж, співаків відомих до нас везуть, Елтона Джона… Вважаю, це ганьба, що збоченці починають показувати які вони талановиті. Кому треба ваш талант, як ви збоченці? Те, чого протягом всіх тисячоліть люди соромилися і вважали гріхом, ганьбою (навіть комуністи і фашисти засуджували) сьогодні набуває статусу законності. Ось що небезпечно: коли беззаконня узаконюється!
      Беззаконня завжди було, і в часи Христа, але воно було нелегальне, а тепер вимагає легалізувати його. Гомосексуалісти кажуть: «А тепер, признайте нас, ми такі народилися». Ніхто не народжується наркоманом, алкоголіком, злодієм чи вбивцею. Дитинка народжується невинною. Але згодом вона робить вибір і стає алкоголіком, злодієм, збоченцем… Тому їхня теорія, що «такими народжуються», є лжива. Вона не підтверджується ні Словом Божим, ні медичними дослідженнями. Те, що штовхає людей у збоченствоє ніщо інше, як СИНДРОМ ГРІХА. На жаль Європа сьогодні не усвідомлює, в яку небезпечну сторону вона рухається, тому що засліплена духом матеріалізму, секуляризм проникає в церкви (люди шукають звільнення з-під впливу релігії). Навіть з Конституції Євросоюзу викинули тезу про те, що вона базується на християнських цінностях. Оце насторожує! Тобто все чисте, що давало прогрес, те, що робило Людину з великої букви, те що було святим, фундаментальним, приводило до процвітання, сьогодні Європою вже відкинуто. Закриваються церкви, судять тих, хто відкрито сповідує християнську віру. І тому з’явився привид третього «ізму». Найжахливіший, і… останній. Він приведе до третьої світової, або радше сказати, до апокаліпсису. Тому що Бог не потерпить такого беззаконня. Біблія каже: «Плата за гріх смерть» (Рим. 6:23)
    Баланс моралі і права   

Не треба бути великим провидцем, щоб прогнозувати, що все надбане, оте, що сьогодні називають європейськими цінностями, за такого стану речей Європа втратить. Тому що написано: «Не вічно Духові Моєму бути зневаженому людиною, бо блудить вона» (Бут.6:3). Гомосексуалізм замахнувся на живу клітинку суспільства, в якій виховується нове покоління, в якій людині прищеплюється людяність, любов, доброта, атмосфера сімейна. Це те, що Богом створено і його ніхто не може замінити. Чому сироти так часто поповнюють лави злочинців? А тому, що їх ніхто не виховував, вони є жертвою безбатьківства.     Збоченство – це пряма насмішка над природою людини. Бог створив чоловіка для жінки, і жінку для чоловіка. Сім’я – це союз між ДВОМА ПРОТИЛЕЖНИМИ СТАТЯМИ, сама природа вчить цьому. Одностатеві пари – це протиприродньо і сьогодні світ говорить людям, що це є норма. Ненормальне хочуть зробити нормальним, а нормальне, природне, роблять ненормальним. Ми живемо на такому «тектонічному зламі» часів, коли людство робить виклик Богові.
      Поняття моралі і права у суспільстві мають бути збалансовані. Сьогодні під тиском людей аморальних піднімається право, а мораль принижується. Ніхто їм не давав такого права! Мораль має бути на першому місці, тому що мораль – це внутрішня сутність людини. «Дві речі захоплюють мене –зоряне небо і закон моралі всередині мене», писав колись німецький філософ Іммануїл Кант. Коли принижується закон моралі всередині мене, вбивається моє людське єство. Ось у чому небезпека!

    Біблія каже: «Ненавидьте зло, туліться до доброго». А мовчання праведників не завжди веде до добра. Навпаки, бездіяльність праведних людей відкриває дорогу до влади злочинним людям. Тому сьогодні так потрібна наша молитва і небайдужість до цього питання. Чи знайде собі грунт у серцях українців цей смертельно небезпечний третій «ізм»? Ціль якого «вбити, вкрасти, погубити» (Івана 10:10). Нехай збереже від цього наш край милість Господня!
     Я вірю, що є вихід для тих, хто вражений всяким гріхом. І з гріхом «мужеложства» треба прийти до лікаря душі – Ісуса Христа, який давно готовий зцілити від найтяжчих гріхів, прийти зі щирим покаянням, і з великим бажанням звільнитись від влади любого гріховного «ізму».

Previous Михайло Паночко: «Маємо зважати на дві сторони євроінтеграції»
Next Рада місії «Голос надії» з корейським колоритом

You might also like

Роздуми

Время вспомнить о своем настоящем гражданском долге

     (Автор: Яна С. Из переписки с сестрой. Севастополь. 3.03.2014)

     …Ты спрашиваешь, есть ли у меня гражданская позиция…

     Да. есть. и она мне говорит, что враг безжалостен, беспринципен, жесток. Она будит во мне много чувств, и много мыслей… но я в них не нахожу чувств Христа…

     У меня есть гражданская позиция. я ведь не машина, лишенная чувств.

     Но что произойдет с моей верой, если я буду жить тем, что у меня есть? Ведь у меня много чего есть еще, кроме гражданской позиции, и кроме всего прочего. Желание жить, не потерять детей, мужа, дом… покой…

     Господь призвал нас на служение Ему, а как можно служить Ему, полагаясь на то, что у меня есть? Не живя верою? Гражданская позиция – это сильный и волевой господин, который требует служения себе верного и посвященного…

     Помнишь о двух господах: «одному будете угождать, а о другом нерадеть»?

     Если я буду угождать своей гражданской позиции, я буду нерадеть о Божьем.  Это закон.

     О, Господь…  Я хочу угождать лишь Ему. Поэтому я нерадею о гражданской позиции.  Это не мое желание, это моя жертва.

     Ты говоришь, гражданская позиция сблизит меня с народом…

     Но Господь никогда не ставил передо мной цели сближаться с народом. Цель иная – явить Христа. 

     Захочет ли сближения со мной кто-нибудь из моего народа, узнай он, что мы дали приют в своем доме кому-то из тех, кто мыслит иначе? Нет. Но если Господь так поведет, мы сделаем это. И меня учит этому не моя гражданская позиция.

     Любить врага. Благословлять проклинающих. Благотворить тем, кто гонит и презирает…

     Быть во всем этом искренним, нести мир по улицам войны. Мир. Не плакаты с призывом к миру, а МИР…

     У меня есть гражданская позиция. Просто у меня невидимое гражданство.  Его печать не в моем паспорте, но на моей жизни…

     Я чувствую, что пришло время Церкви Божьей проснуться и вспомнить о своем настоящем гражданском долге…

     О том, что мы ждем не смены политической системы, а конца мира и прихода нашего Господа Иисуса Христа. Гряди, Господь.

     Есть скорбь на сердце от того, что потери и слезы могут быть великими, есть постоянное желание умолять Бога о милости для народа и для церкви… но цена пробуждения известна только Господу…

     Церковь должна объединиться и ожить. О, скорей бы она проснулась, чтобы миновало народ бедствие!

     Молитесь об этом, я прошу вас очень.

     Наверное, сейчас это главное.

     Страшно. Но Господь учит жить верою. Не разговорами о вере,  а верой.

     «Ко мне иногда приходит страх, что муж не вернется домой…»

     «…пришло время учится жить верой… быть готовыми терять. Мужей, детей, дома, жизни… ради Христа…» это из вчерашней переписки с сестрой из церкви.

     Пускай Господь сделает нас способными исполнять волю Его!

     …Я понимаю, что ты думаешь, что твоя активная гражданская позиция может что-то изменить. Я понимаю это. И не осуждаю.

     Но мы понимаем по-другому. Мы не пытаемся изменить то, чему Бог положил быть ради Воли своей. Все что мы делаем в этом плане – молимся и взываем о милости, чтобы Он не наказывал в гневе… Это не бездеятельность и не пассивность. Мы не прячемся.

     Он дал нам сейчас силу возвещать Истину о том, что все, что происходит – от Него. Он навел угрозу, Он допустил, Он привел. Он видит слезы, но Он допустил их… Почему? Потому что люди отвергают слово Его, смеются Ему в лицо, верят в пустые вещи, живут как хотят и от воли Его бегут… и украинцы, и русские.

     И единственный способ остановить, повлиять на происходящее – покаяться и воззвать к Богу, искать лица Его, жаждать слова Его, принять волю Его и сделать это с такой искренностью на которую только способен человек…

     У нас мало времени, мы не можем отвлекаться.

     Есть ли что-то дороже жизни человеческой и мира в стране? Да, есть. Спасение людских душ. Пробуждение Церкви Божьей…

     Понимаешь, это все не духовные  рассуждения, это реальность, в которой мы живем.

     Ты говоришь, что самое страшное происходит, когда добрые люди перестают делать добро.

     Нет, самое страшное происходит, когда люди отвергают Бога и Бог изливает Свой гнев, а Церковь молчит, не в силах озвучить Истину… потому что занята другим…

Я тебя очень прошу, не обижайся на меня, но я не могу не говорить этого.  Я чувствую ответственность. Это не просто наш путь, я чувствую внутри, что это важно знать Церкви, где бы она ни была.

     Мы пойдем на арену боевых действий, но не для того. чтобы выразить свою гражданскую позицию. Не для того, чтобы сказать, что кто-то куда-то вторгся незаконно…

     О какой законности идет речь? Их БОГ СЮДА ПРИВЕЛ… При чем тут закон вообще? Бог не читает наших законов…

     Когда мы пойдем на арену, то для того, чтобы озвучить истину.

     Нам всем надо понять волю Божью и исполнить. Иначе все теряет смысл. 

Роздуми

«Він — Божий Син. Він небом обцілований»

  * * * Він — Божий Син. Він небом

Роздуми

ЛЕБЕДИНА ПІСНЯ

       Дороги як долі – різні. З горами й долами, з несподіваними поворотами, з ямами й камінням, — все, як на дорозі, все як у житті.