16 Липня, 2021 0 1710 Переглядів

Місце, в якому оживаєш душею – на Волині розпочав роботу табір відпочинку для людей з обмеженними можливостями

У таборі «Єдність», що в мальовничому куточку Волині, поблизу міста Ковеля, нині вирує життя. 12 липня тут розпочався перший заїзд із трьох запланованих, під час якого відпочивають люди переважно зі спінальними порушеннями (багато з них пересуваються на візках). Другий та третій заїзди будуть для людей з порушеннями зору і слуху відповідно. Про історію, принципи та про те, як усе влаштовано в таборі, нам розповів директор Департаменту праці серед людей з порушеннями слуху УЦХВЄ Павло Смаль, який в області опікується працею з інвалідами.

«Вже 14 раз ми проводимо табір на цій території. Колись виникла ідея провести навчання для людей з порушеннями слуху на природі. Один з братів-перекладачів навіть запропонував свою територію, де ми облаштували імпровізований табір. Усім так сподобалося, що замість одного дня ми пробули тут аж три. А незабаром почали здійснювати тижневі виїзди для різних категорій інвалідів», – розповідає Павло Олександрович.

Ті, хто починав це служіння, ще пам’ятають час, коли на цьому місці не було ніякої інфраструктури: кухня і сцена містилися під навісами з плівки, відпочивальники мешкали виключно в наметах. Сьогодні тут уже є окремі приміщення кухні, магазину і кафе, п’ять літніх будиночків, туалет та душ, навіть молитовний дім. Частина відпочивальників так само селиться в наметах, бо ж їхня кількість щороку зростає і разом з волонтерами вже перевищує триста осіб. А на відкриття разом з гостями приїздить до півтисячі людей.

Волонтери з 15-ти церков

Відповідаючи на питання, «хто усе це фінансує?», Павло Смаль говорить: «В основному вкладаємо кошти різних жертводавців. Цього року, наприклад, вони профінансували бруківку та будівництво кафе й магазину. Наступного року дуже хочемо покращити житловий комплекс. Також є невеличкий реєстраційний внесок (400 грн на тиждень), який роблять усі: як ті кому служать, так і ті, хто служить».

Загалом послужити в табір приїжджають волонтери в середньому з 15-ти церков з різних областей України.

Щороку є люди, які каються

Існує неписане правило для волонтерів і не тільки – посміхатись та бути привітними.

«В основу табору ми заклали вірш з Послання до Галатів 5:13 – «любов’ю служіть один одному». Ми приїжджаємо сюди не для того, щоб нам служили, але щоб послужити комусь, і це приносить особливу радість», – підкреслює служитель. За його словами духовна сторона в таборі завжди стоїть не першому місці. Цього року тут обрали морську тематику та гасло «Велике плавання». У відповідній стилістиці прикрашено територію.

Оскільки не всі відпочивальники є членами церков (одна третина, як правило, ще не відвідують церкву), у них є чудова можливість познайомитись з Богом. Кожного року у таборі є ті, хто знайшов тут шлях до Ісуса та покаявся у своїх гріхах. Є також десятки віруючих, які під час табору отримали хрещення Святим Духом, у тому числі – глухі люди.

«Єдність» – один із найбільших християнських кемпів для людей обмеженими фізичними можливостями, які проводять служителі УЦХВЄ. Робота у цьому напрямку ведеться також на Львівщині, у Чернівецькій області і деяких інших областях. Однак, потреба в таких проєктах залишається велика.

На відкриття табору приїхало багато гостей. На урочистий лад присутніх налаштовував духовий оркестр «Осанна», чудовий дитячий гурт «Нотки» (популярний далеко за межами Волині) та інші виконавці. Привітати волонтерів і відпочивальників прийшли представники влади: міський голова Ковеля Ігор Чайка та голова Ковельської районної ради В’ячеслав Шворак.

Словом наставлення з присутніми поділились пастори церков міста і області, серед яких і старший пресвітер обласного об’єднання п’ятидесятницьких церков Михайло Близнюк. З Києва приїхав перший заступник старшого єпископа УЦХВЄ Анатолій Козачок, який поділився рецептом як жити так, щоб завжди почуватися в формі, на основі Євр. 12:1-3. «Кожного дня ми маємо виклики, і кожного дня робимо вибір – чи жити, нарікаючи на життя, чи все-таки, попри обмеження, радіти життю», – зауважив Анатолій Козачок, та закликав присутніх обирати життєствердну позицію.

Час у таборі біжить швидко, даруючи і відпочивальникам, і волонтерам нові незабутні хвилини в присутності Сина Божого (Він бо обіцяв бути там, де люди зібрані в Його ім’я). Ми попросили учасників табору поділитися своїми враженнями.

Галина Барановська, м. Рівне відпочивальниця та волонтерка:

Що для мене цей табір? Це – подих життя! Я взагалі дуже люблю табори, спілкування, люблю знайомитись з новими людьми, особливо ділитися вірую в Господа. Табір «Єдність» відвідую з 2016 року, а в цілому у служінні інвалідам – з 1996 року. Цього року приїхала як волонтер зі своїми внучками та друзями з Харкова.

 

Оксана Ковальчук, с. Немовичі, Рівненської обл., волонтерка:

Я тут служу вже третій рік. Пам’ятаю яке було перше враження (польові умови трохи налякали), та коли поринула в атмосферу, усе одразу змінилося. По-особливому надихає ставлення один до одного – усі як рідні. Молитви тут такі сильні, просто відчуваєш благословіння. Комусь коляску підвіз, когось незрячого підвів – і це наповнює життя особливим змістом, стає так світло на серці, що вже чекаєш наступного табору цілий рік.

Наталія Павлік, м. Нововолинськ Волинської обл., волонтерка:

Перший раз я приїхала сюди чотири роки тому як відпочиваюча, і Бог дав мені тут чоловіка! Тепер ми вдвох трудимось в таборі волонтерами. Того року я дала свій номер телефону сліпому хлопцеві, щоб, коли треба буде допомога, подзвонив. А мій майбутній чоловік виявився його волонтером, так ми з Євгеном і познайомились.

 

 

Іван Стегленко, м. Чугуїв Харківської обл., відпочивальник:

Навіть у найкращих умовах можна знайти недоліки – це питання ставлення. Ми ж приїхали сюди шукати, перш за все, духовного спілкування, адже більшість з відпочивальників, як і волонтерів, є членами різних церков. Тому маємо чудовий відпочинок, подяка Господу!

 

 

Наталія та Ніна Климовець, с. Більк, Рівненської області, відпочивальниця та волонтерка.

Наталія: Ми з мамою вже четвертий раз приїхали до цього табору. Дуже задоволені, особливо тим, що умови з кожним роком покращуються.

Ніна: Наталя саме під час такого табору покаялася, після чого прийняла водне хрещення. Пам’ятаю, тоді проповідував єпископ з Полтавщини і моя донька вирішила віддати своє життя Господу. Тоді їх семеро каялося.

 

Галина Фурман, ведуча програми «Крок назустріч», м. Луцьк, гість:

Мене вразило як служіння у таборі запалило молодь луцької церкви «Спасіння». Свого часу лише кілька молодих людей з церкви були волонтерами, а зараз майже вся молодь і підлітки стараються послужити. У день відкриття вони взяли на себе кухню, приготували чудове гриль-меню та цілий день пригощали всіх охочих кавою.

 

Світлана Чеха, м. Першотравенськ, Дніпропетровської обл., відпочивальниця:

Ми, люди які вимушені пересуватися на візках (особливо ті, хто мешкає в багатоповерхівках без ліфта), змушені подовгу сидіти вдома, на вулиці мало буваємо. Тому спілкування у таборі для нас особливо цінне. Крім того, спимо тут в наметах, вважайте, на свіжому повітрі, маємо хороше обслуговування. Слава Богу за всіх людей, які організовують цей табір!

Попередня Місія «Голос надії» 16-17 липня відзначила своє 30-річчя
Наступна Молодь Київських церков провела спільний вікенд за містом

Warning: count(): Parameter must be an array or an object that implements Countable in /home/chve/chve.org.ua/www/wp-content/themes/trendyblog-theme/includes/single/post-tags-categories.php on line 7

Вам також може сподобатися

Новини братерства

У Херсоні рукопоклали на служіння дияконів та благовісників, які успішно служать у прифронтових районах

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну багато служителів з

Новини братерства

День Подяки у кримських церквах

22 жовтня в м. Сімферополі відбувся День подяки церков християн віри євангельської Автономної Республіки Крим.

Новини регіонів

«Хто сіє зі сльозами, з радістю буде жати» – у Полтаві відбулася річна звітна конференція

20 січня 2024 року у Полтаві, в Домі молитви церкви «Нове життя»